У статтях, присвячених проблемі вибору школи і вступного тестування
першокласників, порушувалися питання про необхідні знання і навики, якими
повина володіти дитина, що надходить до школи. Отже, що ж повинен
вміти майбутній першокласник?
Багато батьків помилково вважають, що готовність до школи - це вміння читати, рахувати й писати. Проте це - лише верхівка айсберга. Насправді готовність до школи - питання значно більш велике.
У теорії ні читати, ні писати, ні тим більше вирішувати завдання
дитина вміти не повина. В усякому разі, школа не має права відмовити
дитині в реалізації його права на навчання на тій підставі, що вона цього
не може - адже завдання школи саме в тому й полягає, щоб всього названого навчити. Але на практиці виявляється, що краще малюку б
все це вже вміти, оскільки інакше буде складно встигнути за темпом
навчання і він буде почувати себе незатишно в середовищі "просунутих"
однолітків.
Для того, щоб допомогти дитині не відчувати себе "білою вороною" і
"неумехой", батькам слід відповідально поставитися до процесу
передшкільний підготовки.
Основні моменти , на які вам слід звернути увагу при підготовці дитини, це:
- розвиток загального кругозору (кращими способами розширити
горизонт знань дитини є бесіди з ним "про життя", читання книг і їх
обговорення);
- вивчення букв і цифр, геометричних фігур і квітів, понять право/ліво, великий/малий, широкий/вузький і т.д .;
- по можливості - формування уміння читати (хоча б по складах) і лічити (хоча б у межах 10);
- обов'язковий розвиток дрібної моторики, тобто - заняття на
розвиток спритності руки і пальчиків. Це необхідно як для розвитку
вміння писати, так і для розвитку мовлення (обидва ці центри "зчеплені" у
структурі дитячого мозку). Тобто необхідно більше малювати, ліпити,
працювати з конструктором, вміти маніпулювати з дрібними предметами типу
намистин, монет, сірників, зубочисток, з них можна викладати картини та
аплікації, нанизувати їх в намиста - все це розвиває також увагу і
посидючість;
- тренування пам'яті - тобто заучування віршів і пісень (крім того,
що це допоможе блиснути на дитячих святах, це стане в нагоді під час навчання в школі)
- тренування уміння аналізувати, класифікувати - тобто просити
дитини структурувати історію, виявити, що сталося спочатку, що потім
(причинно-наслідкові зв'язки), вміти зібрати з частин картинки ціле,
розкласти предмети за будь-якою ознакою.
Проте слід пам'ятати, що навчання дитини не тотожне його здібностям і
психічної зрілості. Більш того, навченість - не синонім також і високої
пізнавальної активності дитини, адже нерідко батьки сприймають своє
чадо, як якусь "посудина", яку, згідно відомому афоризму, слід наповнити знаннями, а не як факел,
який треба запалити.
Ці підходи принципово різні - якщо обраний перший, дитина займає в
процесі "навчання" пасивну позицію і в першому класі з'ясовується, що
при широкому діапазоні "вкладених" у нього знань його власна готовність і
бажання вчитися близькі до нулю. Починаються претензії батьків до
вчителя: "як же так, адже він у мене такий розумний!" Але дитина, як
з'ясовується, нічого не може і не хоче робити з власної ініціативи -
тому весь його багаж знань так і лежить "мертвим вантажем", не приносячи
користі його власнику ...
Крім того, хлопчик або ж дівчинка, яка розповідає
вірші сторінками, можуть бути, що парадоксально, до школи готові слабо,
якщо володіють низьким рівнем психологічної, особистісної зрілості та
комунікативної (соціально-психологічної) готовності до школи.
Тобто, крім запасу знань , дитині необхідно також:
- володіти певними комунікативними та соціальними навичками - тобто вміти
спілкуватися, розуміти і, головне, застосовувати в повсякденному житті
морально - етичні норми, прийняті в суспільстві, де він живе,
- не боятися вступати в контакт з дорослими і однолітками;
- вміти відстоювати свою позицію цивілізованими методами і не
проявляти недоречної агресії - або, навпаки, зайвої
боязкості;
- усвідомлювати сенс процесу навчання в школі, розуміти, що дає отримання знань, який порядок навчання в школі;
- вміти підкорятися встановленим правилам, знати, що таке дисципліна і розуміти її необхідність;
- мати позитивну мотивацію, бажання вчитися;
- вміти цілеспрямовано і за своєю ініціативою працювати над
завданням, організовувати , планувати свої дії і відповідати за їх
наслідки (наприклад, самостійно збирати свій портфель і стежити за
виконанням домашніх завдань: якщо ви з першого класу візьмете це на свої
батьківські плечі, то з імовірністю 70% цей обов'язок залишиться на них
до випускного балу) ;
- мати позитивне ставлення до самого себе.
Важливо пам'ятати, що крім готовності голови не менш важлива і готовність тіла :
навантаження на імунітет у перший шкільний рік буде серйозною, тому в
останнє літо перед вступом до 1 класу було б гарно, крім навчання,
зайнятися і фізичною підготовкою. Дитині необхідно багато руху (в ідеалі
- заняття в спортивній секції, які дають крім здоров'я також і
дисциплінарні навички), свіже повітря, повноцінне харчування.
Якщо у малюка є порушення здоров'я, необхідно обов'язково
проконсультуватися з лікарем і отримати рекомендації щодо корекції стану
та організації процесу навчання (можливо, доведеться навіть вибрати
спеціальну школу).
Отже, озброєні усіма цими знаннями, ви легше подужаєте дорогу до
школи. Однак пам'ятайте: саме головне для першокласника - не вміння та
навички, а впевненість в своїх силах і в батьківській підтримці. Удачі!
Автор: Наталя Проценко
За матеріалами сайту http://tinystudy.ru
|