А от історія шоколаду розпочалася з моменту, коли древні племена Майя і Ацтеків виявили чудові властивості какао. Невідомо, хто саме винайшов перший шоколад, проте відомо, що і Майя, і Ацтеки робили з какао-бобів особливий напій – ксокоатль.

У 600 році до н.е. Майя мігрували в північну частину Південної Америки і організували на території сучасного Юкатану перші плантації какао. Вчені вважають, що народу Майя какао було відоме ще за кілька століть до цього. На їхню думку вони використовували дикорослі какао-боби для розрахунку як грошовий еквівалент.

Відповідно до легенди Ацтеків, насіння какао потрапило на землю з раю, тому воно дає силу і мудрість всім, хто споживає його плоди. Ацтеки вірили, що бог Кетцалькоатль, який прибув на землю на промені ранкової зірки, приніс дерево какао як подарунок людям і навчив смажити та молоти його плоди і готувати поживну пасту, з якої можна робити напій чоколатль (гірка вода). Для того, щоб змінити смак гіркого напою, Ацтеки додавали в нього перець та інші прянощі. Саме від древнього майського слова «ксокоатль» (какао) і ацтекського «чоколатль» і походить сучасне таке всім нам знайоме солодке слово «шоколад». У мові сучасних мексиканських індійців збереглося слово «чоколатль», що позначає піну з водою.

Багато століть шоколад існував лише в рідкій формі. Цей напій був частиною різноманітних урочистих подій – від магічних ритуалів до шлюбних церемоній. Деякі стародавні мексиканські племена вірили, що шоколадом опікуються богиня їжі Тонакатекутлі та богиня води Кальчіутлук. Кожен рік вони приносили богиням людські жертви, попередньо нагодувавши їх какао.

Вважається, що першим, хто привіз какао в Європу, був Колумб. Зі своєї четвертої подорожі в Новий Світ він привіз какао-боби в подарунок королю Фердинанду, але на фоні інших скарбів «їжі богів» не надали належного значення.

Першим європейцем, що спробував оригінальний шоколад був Кортез, який відвідав імператора Монтесуму в Мексиці. Монтесума не пив нічого, крім холодного шоколаду з ваніллю та іншими прянощами. Звичай Монтесуми випивати кубок шоколаду перед тим, як увійти в свій гарем, навів європейських лікарів на думку, про те, що шоколад – сильний афродизіак. У 1528 році Кортез подарував какао-боби королю Чарльзу V. Саме тоді розпочалася європейська історія шоколаду, проте так склалося, що іспанські ченці почали робити шоколад за індіанським рецептом і тримали його в секреті майже 100 років. Коли про шоколад стало відомо поза стінами монастирів, Іспанія почала вирощувати дерева какао в своїх численних колоніях і отримувала величезний прибуток від продажу шоколаду.

Італійський мандрівник Антоніо Карлетті в 1606 році привіз какао-боби в Італію. У 1615 році іспанська принцеса Марія Тереза ​​подарувала шоколад своєму нареченому Луї XIV. Коли Іспанія втратила могутність і монополію на шоколад, його стали робити по всій Європі – у Франції, Італії, Німеччині та Англії.

Великою подією в історії шоколаду також стало відкриття в Лондоні в 1657 році першого кафе, де його подавали як вишуканий напій. Шоколад був напоєм для багатих і коштував до 15 шилінгів за фунт. Як і у Майя, плоди какао-дерева в деяких країнах стали валютою. У Нікарагуа можна було купити кролика за 10 какао-бобів та гарного раба за 100. Провідні лікарі 17-18 століть прописували своїм багатим пацієнтам шоколад як загальнозміцнюючий засіб і ліки від багатьох хвороб. Шоколад зазвичай прописували дітям і чоловікам, додаючи в напій молоко, вино, спеції, і навіть пиво.