Довідник вчителя початкових класів( читання) - Методична скарбничка - Вчительська вежа - Каталог статей - Розумники і розумниці.Сайт 4-Б кл. КСШ№118 м.Кривий Ріг
Вихід Вхід Реєстрація

Меню сайту
Хмаринка тегів
Block title
Block content
Форма входу
Освітні сайти

Каталог статей

Головна » Статті » Вчительська вежа » Методична скарбничка

Довідник вчителя початкових класів( читання)
СТРУКТУРА УРОКУ ЧИТАННЯ ТА ВИДИ РОБІТ НА КОЖНОМУ ЕТАПІ УРОКУ

I.    Організація учнів до роботи.

II.    Вправи на розвиток навичок читання.
Види робіт:
-    вправи на тренування дихального апарата;
-    вправи для розвитку артикуляцій;
-    вправи для розвитку мовленнєвого апарату;
-    вправи для розширення площі зорового сприймання;
-    вправи для нарощування темпу читання;
-    вправи на розвиток осмисленого читання, процесів мислення, уваги, пам’яті.

III.    Повторення вивченого матеріалу. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.
Види робіт:
-    підготовка відповідей на запитання, записаних на дошці чи сформульовані усно;
-    вибіркове читання за завданням;
-    переказ за планом; вказаним учителем (за частинами, поетапно, в цілому, стисло, детально, творчо);
-    читання вказаних текстів, що містить твір (міркування героя, опис, розповідь одного з героя...);
-    знаходження подібних рядків до запропонованих учителем;
-    встановлення за ілюстрацією змісту відповідної частини твору і зачитування її;
-    читання в особах;
-    виразне читання;
-    словесне малювання;
-    тлумачення читання;
-    читання-драматизація;
-    трансформація діалогічного мовлення персонажів твору в розповідне;
-    характеристика дійових осіб;
-    читання напам’ять і т. ін.

IV.    Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку. Підготовча робота до сприймання тексту.
Види робіт:
-    робота з наочністю;
-    розповідь учителя, бесіда;
-    лексико-семантична робота, лексико-стилістична робота, лексико-орфоепічна підготовка;
-    ознайомлення з планом роботи над твором;
-    вправи над класифікацією;
-    робота зі змістом підручника;
-    читання додаткових матеріалів учителем, учнями;
-    створення проблемної ситуації;
-    робота з основними структурними елементами книжкового апарату;
-    прогнозування змісту твору за вказаними ознаками;
-    робота над заголовком твору;
-    актуалізація, уточнення і доповнення знань та уявлень учнів про явища, факти, події, що зображені у творі;
-    постановка мети вивчення матеріалу і т. ін.

V.    Сприймання та усвідомлення нового матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь і навичок.
Види робіт:
-    читання тексту учнями, вчителем;
-    комбіноване читання (вголос-мовчки, учні-вчитель);
-    відповіді на запитання, поставлені до читання;
-    бесіда-роздум над прочитаним;
-    зіставлення запропонованих прислів’їв, приказок із прочитаним текстом;
-    відповіді на запитання (завдання), вміщені у кінці тексту;
-    визначення серед запропонованих запитань (завдань) тих, що мають (не мають) відношення до тексту;
-    встановлення фактологічного ланцюжка подій;
-    робота з наочністю, ілюстрацією підручника;
-    постановка запитань учнями;
-    ведення діалогу з автором твору;
-    кодування інформації, вміщеної в тексті.

VI.    Повторне читання тексту учнями і робота над текстом.
Види робіт:
-    орфоепічне читання;
-    тлумачне читання;
-    акцентологічне читання;
-    навчальне читання з постановкою таких запитань, котрі почина-ються зі слів: Чому? Де? Коли? Як?;
-    вправи з розвитку техніки читання;
-    подія тексту на частини;
-    складання словничка образних слів, антонімів, синонімів, порів-нянь, крилатих виразів;
-    робота над фразеологією і мовними засобами;
-    детальний переказ прочитаного;
-    оглядове читання з елементами вибіркового;
-    поєднання колективного читання з індивідуальним;
-    знаходження завершених за змістом частин тексту;
-    визначення головної думки твору;
-    композиційний аналіз;
-    складання плану;
-    переказ за планом;
-    підготовка до стислого переказу і стислий переказ прочитаного;
-    аналіз вчинків дійових осіб та їх мотивів;
-    словесне малювання;
-    робота за ілюстрацією (впізнання і переказ відповідної частини, опис);
-    вправи на розширення "поля читання”;
-    інтонаційне читання;
-    логічне читання.

VII.    Узагальнююча бесіда за змістом твору.
Види робіт:
-    розкриття ідейної спрямованості тексту;
-    розкриття теми (основної думки) за опорними запитаннями;
-    бесіда з метою підготовки до творчої роботи над текстом;
-    бесіда за опорними запитаннями;
-    робота з ілюстрацією підручника;
-    робота з основними структурними елементами  книжкового апарату;
-    висловлення оцінних суджень;
-    з’ясування причиново-наслідкових зв’язків;
-    навчання технологій логічного читання;
-    вибіркове читання;
-    робота в групах та ін.

VIII.    Робота над виразністю читання твору.
Види робіт:
-    складання партитури читання тексту на основі усвідомлення ідейно-змістової та емоційно-образної спрямованості тексту;
-    слухання фонозапису твору;
-    вправи на інтонування речень;
-    читання-драматизація;
-    групове (індивідуальне) читання;
-     вправи на регулювання гучності голосу;
-    тональне читання;
-    трансформативне читання;
-    заучування напам’ять;
-    декламація;
-    читання в особах; тощо.

IX.    Застосування знань на основі творчої роботи над текстом.
Види робіт:
-    творчий переказ;
-    розповідь за аналогією;
-    ілюстративна робота (словесне, графічне малювання);
-    колективна декламація;
-    читання-інсценізація;
-    постановка "живих” картинок;
-    складання сценарію за прочитаним (4 клас);
-    робота над деформованою структурою тексту;
-    комунікативне читання;
-    уточнююче читання;
-    складання усної (письмової) анотації до прочитаного твору;
-    продукування діалогів;
-    складання монологів від імені головного героя або одного з них за прочитаним змістом твору;
-    складання описів з елементами міркування;
-    робота над лексико-семантичними групами;
-    робота над засобами виразності тексту (визначення ролі тієї чи іншої частини мови в описі, розповіді, міркуванні персонажів, подій, вчинків, ...);
-    запис нової думки (слів, виразів);
-    трансформативне читання-розповідь і т. ін.

X.    Підсумок уроку.  
Види робіт:
-    Встановлення спільних і відмінних рис у текстах, які розглядалися на уроці;
-    Бесіда-роздум творчого характеру;
-    Розв’язання завдань на основі тексту;
-    Постановка запитань до текстів учнями;
-    Ведення словників ("Золоті зерна”, "Перлини мудрості”, "Барвисті слова” і т. ін.);
-    З’ясування спільних (відмінних) завдань (запитань) у методичному апараті підручника до розглянутих на уроці текстів;
-    Запис за опорною схемою основної думки;
-    Аналіз книжкових ілюстрацій (демонстраційних малюнків) до розглянутих текстів;
-    З’ясування позиції учня "автора” ("художника”) тексту і т. ін.

XI.    Домашнє завдання.
Види робіт:
-    Вибіркове читання пейзажних описів, подій, слів головного героя, авторських слів, діалогів;
-    Графічне малювання;
-    Складання плану;
-    Добір інших заголовків;
-    Виписування найвлучніших слів для характеристики героїв, подій, вчинків, описів;
-    Складання діалогу з героями, автором;
-    Добір прислів’їв, приказок;
-    Вивчення напам’ять;
-    Визначення головних і несуттєвих слів у тексті (абзаці);
-    Підготовка однієї з частин тексту до виразного читання;
-    Перекодування жанру твору;
-    Складання таблиць почуттів за прочитаним і т. ін.



Організація уроку ознайомлення з новою буквою в курсі навчання грамоти
І. Організаційний момент.

ІІ. Повторення вивченого на попередньому уроці.
Види робіт:
-    читання учнями напам’ять віршів, скоромовок про вивчену букву, розгадування загадок;
-    словниково-логічні вправи;
-    розв’язування фонетичних задач з якісною характеристикою звуків;
-    конструювання і моделювання слів, словосполучень, речень;
-    алфавітне називання вивчених літер, розпізнавання знайомих літер серед інших.

ІІІ. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.
  Види робіт:
-    заучування напам’ять (загадки, прислів’я, скоромовки);
-    виділення звуків із зручної позиції: активне вимовляння виділених звуків);
-    спостереження за артикуляційними особливостями;
-    віднесення виділених звуків до голосних чи приголосних (зістав-лення твердого і м’якого);
-    позначення звуків умовними значками;
-    вправи на впізнавання звуків у заданих учителем словах;
-    самостійний добір учнями слів із звуками в різних позиціях;
-    аналітичні і синтетичні вправи із звуками (на утворення та аналіз складів-злиттів).

ІV. Ознайомлення з буквою.
Види робіт:
-    алфавітна назва букви;
-    демонстрація малої і великої літери, їх структурний аналіз;
-    ознайомлення з місцем букви у касі розрізної азбуки;
-    друкування букви на дошці (зошитах, повітрі);
-    ігрові вправи

I.    Вправи з читання.
Види робіт:
-    складання складів, слів із букв розрізної азбуки;
-    читання складових таблиць;
-    читання слів у колонках з опорою на виділені злиття;
-    читання колонок слів за фонетичним, лексичним, граматичним напрямком.

VІ. Робота з підручником.
Види робіт:
-    читання колонок слів за букварем;
-    аналіз ілюстрацій;
-    робота з моделями слів, речень, їх аналіз;
-    бесіда-аналіз на тему тексту;
-    читання тексту вчителем (учнями);
-    колективне (індивідуальне) читання – аналіз речень, тексту.

VІІ.  Творча робота.
   Види робіт:
-    складання моделей складів, слів, речень за ознакою, вказаною учителем;
-    читання-прогнозування;
-    піктографічне читання;
-    гра-мініатюра;
-    складання речень за малюнком (предметним, сюжетним);
-    словниково-логічні вправи на класифікацію, групування, вилучення зайвого, на доповнення, на підведення родових понять під видові і навпаки;
-    впізнавання літери за описом;
-    утворення складів, слів за вказаною ознакою, добір до моделей складів, слів, речень;
-    складання розповіді (казки) про букву та ін.

VІІІ.  Підсумок уроку.
   Види робіт:
-    алфавітне називання вказаних літер;
-    читання прямих і обернених складів із вивченою літерою;
-    розгадування фонетичних задач;
-    порівняльна характеристика звуко-складової (звуко-буквеної) структури слова (слів);
-    аналітико-синтетичні вправи;
-    гра;
-    знаходження на сторінці букваря матеріалу за вказаною ознакою;
-    розповідь учнів про найцікавіші завдання уроку;
-    пригадування вивченого напам’ять та ін.

Структура занять з дитячою книжкою
1.    Підготовка учнів до сприйняття на слух визначеного вчителем твору (книжки) (до 2 хв).
2.    Виразне читання і перечитування твору вчителем (до 5 хв).
3.    Колективне відтворення прочитаного в деталях, картинах, роздуми над прослуханим (до 5 хв).
4.    Колективний розгляд книжки, в якій вміщено прочитаний твір, з метою осмислення зовнішніх ознак сприйнятого на слух змісту (на обкладинці і в тексті) і знаходження в книжці тексту, з яким познайомилися (до 7 хв).
5.    Рекомендації до самостійної позаурочної діяльності з книжками (до 2 хв).

Ø    Обсяг книжки не має перевищувати 16 сторінок.
Ø    Обсяг тексту має складати 1-1,5 сторінки від загального обсягу книжки.
Ø    Ілюстративний матеріал на сторінці книжки має займати близько 75% її площі і бути чітким, кольоровим.

Категорія: Методична скарбничка | Додав: Ann (15.10.2009) | Автор: Дрябіна Г.М. E W
Переглядів: 15848 | Теги: навчанння грамоти, структура уроку, Читання | Рейтинг: 4.1/11
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Вчимося вчитися
Українські Карпати
Лісостеп
Марк Твен
Мішані ліси (Полісся...
Азовське море
Чорне море
Статистика

Онлайн всього: 6
Гостей: 6
Користувачів: 0

Сьогодні на сайті
irinka-valentinka
Розумники і розумниці © 2016