Вихід Вхід Реєстрація

Меню сайту
Хмаринка тегів
Block title
Block content
Форма входу
Освітні сайти

Каталог статей

Головна » Статті » Вчительська вежа » Виховна діяльність вчителя

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ГОДИНИ СПІЛКУВАННЯ
 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ГОДИНИ СПІЛКУВАННЯ 

Мета, завдання і правила проведення  години спілкування

 Години спілкування допомагають учням зрозуміти значущість проблем, що відбуваються в житті, залучають їх у процес вирішення власних про­блем. Важливо проводити годину спілкування не час від часу, а в системі, за певною технологією.

Мета години спілкування – допомогти у вирішенні проблем, розвивати в учнів здатність вирішувати ці проблеми самостійно.
Завдання: викликати дітей на відверту розмову один з одним, ініці­ювати чесну дисципліну серед школярів. Дуже важливий неосудливий тон дискусії.
Як відзначають Джейн Нелсон у «Позитивній дисципліні» і Вільям Глассер у «Школі без невдах», особливо варто виділити деякі моменти, яких не повинно бути на годині спілкування:
  не дозволяйте дітям засуджувати або звинувачувати інших;
  не залучайте дітей до вистежування й виявлення правопоруш­ників;
  не карайте весь клас за поведінку окремих дітей;
  щоб залучити клас до пошуку справедливого й правильного рішен­ня, треба створити атмосферу співпраці.
При організації й проведенні години спілкування важливе дотримання низки правил або вироблення власних, наприклад:
  спробувати самим вирішити проблему;
  не чинити один на одного ніякого тиску;
  слухати один одного й не перебивати.
Структура години спілкування
Структура класних зборів може бути такою.
1. Представлення обговорюваної проблеми (класним керівником або учнями).
2. Виклад інформації з проблеми.
3. Початок дискусії: «Що нам необхідно зробити для того, щоб...», «Результат вийшов таким, тому що...»
4. Пропозиції щодо вирішення проблеми.
5. Вибір рішення.
6. Обговорення передбачуваного результату рішення.
7. Закриття зборів.
Процедура години спілкування
 Процедура години спілкування передбачає й особливі умови. Школярі повинні сидіти по колу, бачити того, хто говорить. Не менш важливо дотримуватися встановлених часових обмежень. Для учнів початкової школи досить 30 хвилин. Якщо обговорення, дискусія відбуваються успішно й цікавлять усіх учнів, то час може бути продовжено, але до розумних меж. Разом із класом необ­хідно встановити, як часто організовувати класні збори, зустрічі. Однак можуть виникнути ситуації, що вимагають невідкладного проведення класних зборів, тоді їх можна організувати вранці, до початку занять. На класних зборах можуть вирішуватися питання виборів і перевиборів органів самоврядування; проводяться групові ігри на відкритому повітрі з моделювання соціальних ситуацій, тренування позитивного мислення; створення класних правил для досягнення бажаної етичної поведінки; вирішення конфліктів і налагодження дружніх взаємин між учнями. За допомогою різноманітних форм діяльності учнів у самоврядуванні клас­ному керівникові необхідно визначити внутрішній ріст дітей. Це може бути виражене в переліку спеціальних навичок, характерних для дітей різного віку.
Для учнів початкових класів характерні такі основні навички:
1.  Розуміти й описувати проблему, виступати не соромлячись.
2.  Висловлювати власну думку, брати активну участь в обговоренні питання (проблеми).
3.  Уміти слухати, коли інші діляться своїми ідеями, думками.
4.  Підтримувати тривалий контакт.
5.  Чекати й не переривати мовця.
6.  Відповідально ставитися до дорученої справи, розвивати здатність до рефлексії.
7. Приймати рішення, адекватне проблемі, потім дотримуватися його.
Година спілкування як одна з головних форм виховання в школі
 Форма – це зовнішній обрис, зовнішній вид, контури предмета; зо­внішнє вираження якого-небудь змісту.
Форма виховної роботи – це сукупність організаторських прийомів і виховних засобів, що забезпечують зовнішнє вираження виховної робо­ти (композиційна побудова виховного заходу).
Форми виховної роботи – явище динамічне. Існуюча система форм виховної роботи постійно поповнюється новими, відповідно до умов шкільного життя.
Існують різні підходи до класифікації форм виховання, в основі яких лежить та чи інша ознака:
1) за кількістю учасників: масові (шкільний бал), групові (класні збо­ри), індивідуальні (бесіда);
2) за видами діяльності: пізнавально-розвивальні (вікторина), роз­важальні (дискотека), за напрямами виховної роботи (профорієнтаційні, фізкультурно-оздоровчі тощо справи);
3) за результатом: інформаційний обмін (усний журнал), ви­роблення спільного рішення (збори), суспільно значущий продукт (акція милосердя).
Широко розповсюдженою формою виховної роботи є годи­на спілкування (година класного керівника).
Година спілкування – це форма виховної роботи, при якій школярі під ке­рівництвом педагога включаються в спеціально організовану діяльність, яка сприяє формуванню системи відносин до навколишнього світу.
Виділяють два основні види виховної години: тематична і година спілкування з поточних справ у класі.
Функції виховної години
 Година спілкування виконує такі функції:
1) просвітницьку – дає можливість розширити коло тих знань учнів, які не знайшли відображення в навчальних програмах. Ці знання можуть містити в собі інформацію про події, що відбуваються в країні, за кордо­ном. Об'єктом обговорення може бути будь-яке явище або подія;
2) орієнтувальну – сприяє формуванню ставлення до навколишньо­го світу, виробленню ієрархії матеріальних і духовних цінностей; допо­магає оцінювати явища, що відбуваються в житті (вона тісно пов'язана з просвітницькою, тому що не можна навчити учнів оцінювати явища, з якими вони не знайомі; хоча година спілкування може виконувати суто орі­єнтувальну функцію);
3) спрямувальну – дає змогу перенести обговорення того чи іншого явища в рамки реального досвіду учнів.
4) формувальну – формує в учнів навички обмірковування й оцінки своїх учинків і самих себе, навички ведення діалогу й побудови вислов­лювання, відстоювання власних поглядів.
Типи години спілкування
Година спілкування морального спрямування
Мета:
1.Освіта учнів з метою вироблення власних моральних поглядів, су­джень, оцінок.
2.Вивчення, осмислення й аналіз морального досвіду поколінь.
3.Критичне осмислення й аналіз власних моральних учинків, учинків однолітків та однокласників.
4.Розвиток моральних особистісних якостей, таких як доброта, ба­жання допомагати людям, уміння визнавати свої помилки, відстоювати власну точку зору і поважати чужу (не можна проводити часто).
Година спілкування пізнавально-інтелектуального спрямування
Мета:
1. Розвиток пізнавального інтересу учнів.
2. Розвиток уміння усвідомлювати свої індивідуальні можливості, прагнення до самовдосконалення.
Тематична година спілкування
Мета:
1. Розвиток кругозору учнів.
Сприяння духовному розвитку учнів, формуванню їхніх інтересів і духовних потреб.
Година спілкування інформаційного спрямування
Мета:
1. Формування в учнів причетності до подій і явищ суспільно-політичного життя своєї країни, свого міста, району.
2. Застосування знань, отриманих на уроках історії й суспільство­знавства.
3. Формування власного ставлення до того, що відбувається.
4. Розвиток дослідницьких умінь. 
Форми години спілкування 
  бесіди (естетичні, моральні);
  диспути;
  зустрічі з цікавими людьми;
  вікторини 3 різних сфер знань;
  дискусії;
  КВК;
  інтерактивні ігри;
  ігри-подорожі;
  тренінги;
  читацькі конференції.
Класний керівник обирає зміст і форму проведення години спілкування, виходячи з:
  вікових і психологічних особливостей школярів;
  цілей і завдань, які він ставить;
  моральних установок, інтересів, потреб учнів.
Підготовка й проведення
При підготовці й проведенні виховного заходу необхідно орієнтува­тися на таку систему дій:
  визначити тему, сформулювати мету;
  скласти план (сценарій);
  підібрати відповідний матеріал, наочне приладдя, музичне оформ­лення й т. ін. з теми;
  дати завдання учням для попередньої підготовки (якщо це перед­бачено планом);
  визначити ступінь доцільності участі у виховній годині інших пе­дагогів або батьків.
Поради щодо проведення години спілкування:
  від предметної інформації – до оцінки інформації;
  від загальних оцінок – до розгорнутих суджень;
  увага до виступів учнів;
  акцент на важливих моментах;
  міркування разом з дітьми;
  спільний пошук шляхів вирішення проблеми;
  урахування психологічних особливостей сприйняття матеріалу учнями (слабка увага – зміна діяльності: музична пауза / фізкультхвилинка / гостре запитання);


За матеріалами сайту http://sanba64.blogspot.com
Категорія: Виховна діяльність вчителя | Додав: Ann (20.10.2013) W
Переглядів: 3450 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Вчимося вчитися
Українські Карпати
Лісостеп
Марк Твен
Мішані ліси (Полісся...
Азовське море
Чорне море
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Сьогодні на сайті
Розумники і розумниці © 2024