| ...Коли родичів видатного шведського вченого, винахідника й підприємця
Альфреда Нобеля, який помер 10 грудня 1896 року в італійському
курортному містечку Сан-Ремо, ознайомили з його заповітом, вони відчули
глибоке розчарування, близьке до шоку. Майже все своє величезне
багатство Нобель жертвував на заснування міжнародного фонду. Бог не дав Альфреду Нобелю дітей, не подарував йому прямих
спадкоємців його багатства і продовжувачів діянь його життя. Проте Бог
нагородив Швецію Людиною, що навіки прославила її у світі як
державу-мецената, країну Міжнародної Нобелівської премії... Альфред Бернард Нобель (народжений 21 жовтня 1833 року в Стокгольмі, Швеція) був хіміком, інженером, новатором, виробником військової продукції та винахідник динаміту. У його власності була металургійна фірма Бофорс,
перебування якої у власності Альфреда Нобеля надало їй значного
поштовху до переходу до хімічного та гарматного виробництва — Бофорс
займалася як виробництвом військової зброї (літаки, танки), так і виробництвом пороху тощо. Альфред Нобель запатентував 355 різних винаходів, серед яких винайдення динаміту найбільш відомий.Нобель помер в 1896 році від стенокардії у своїй віллі в Санремо, Італія, де він проживав останні роки свого життя.
Портрет Альфреда Нобеля написаний Ґестом Флорманом
Заповіт Нобеля, на подив багатьох, містив вимогу, щоби його гроші були використанні для премій у фізиці, хімії, мирі, фізіології та медицині і, нарешті, літературі.
Хоча Альфред і написав декілька заповітів на протязі свого життя,
останній був написаний трішки більше ніж рік до його смерті та був
підписаний в Шведсько-Норвезькому клубі в Парижі 27 листопада 1895 року. Нобель заповів 94% всього свого майна (31 мільйон Шведських крон) на заснування та забезпечення п’ятьох Нобелівських премій.[10] (На 2008 рік ця сума рівна 186 мільйонам доларів США.)
| 
