 Слово «мікроскоп»
походить від двох грецьких слів: «мікрос» - маленький і «скопос» -
спостерігач. Тобто, мікроскоп – це прилад, який використовується для
того, щоб побачити крихітні предмети, невидимі неозброєним оком.
Звичайні мікроскопи, тобто «прості
мікроскопи», відомі ще з незапам’ятних часів. А «складний мікроскоп»
винайшли десь між 1510 і 1610 роками.
Що ж таке «складний мікроскоп»? «Складний мікроскоп» - це такий мікроскоп, в якому збільшення відбувається в два етапи завдяки двом лінзам.
Одна з них, яка називається «об’єктивом», створює первинне збільшене
зображення, а інша лінза - «окуляр», збільшує перше зображення.
Нині у деяких сучасних мікроскопах є
декілька лінз, але всі ці мікроскопи засновані на принципі двохетапного
збільшення зображення.
Вважається, що голландський майстер окулярів Ханс Янссен і його син Захарія винайшли перший мікроскоп в XVІІ столітті. Іншим претендентом на звання винахідника мікроскопа був Галілео Галілей. Він розробив складений мікроскоп з опуклою й увігнутою лінзами. Ще один голландець Корнелій Дребель зробив мікроскоп із двох скелець: одне (об'єктив) - звернене до предмета, інше (окуляр) - звернене до ока спостерігача. В 1663 році мікроскоп Дребеля вдосконалив англійський фізик Роберт Гук. Він увів у нього третю лінзу, що одержала назву колективу. Крістіан Гюйгенс винайшов просту двухлінзовую систему окулярів. Його окуляри виробляються дотепер . Але їм не вистачає широти огляду. Антон Ван Левенгук вважається першим, хто зумів залучити до мікроскопа увагу біологів. Він вручну виготовляв невеликі мікроскопи з однією дуже сильною лінзою. Вони були незручні у використанні. Однак дозволяли дуже детально розглядати зображення.
Левенгук був першим, хто побачив такі
мікроскопічні форми життя, як одноклітинні організми і бактерії. За
допомогою побудованого власними руками мікроскопа він першим побачив
процес повного кровообігу.
| 
