Каталог файлов

Багато батьків помилково вважають, що готовність до школи - це вміння читати, рахувати й писати.

Проте це - лише верхівка айсберга. Насправді готовність до школи - питання значно більш велике.

У теорії ні читати, ні писати, ні тим більше вирішувати завдання дитина вміти не повина. В усякому разі, школа не має права відмовити дитині в реалізації його права на навчання на тій підставі, що вона цього не може - адже завдання школи саме в тому й полягає, щоб всього названого навчити. Але на практиці виявляється, що краще малюку б все це вже вміти, оскільки інакше буде складно встигнути за темпом навчання і він буде почувати себе незатишно в середовищі "просунутих" однолітків.

Основні моменти , на які вам слід звернути увагу при підготовці дитини, це:

- розвиток загального кругозору (кращими способами розширити горизонт знань дитини є бесіди з ним "про життя", читання книг і їх обговорення);

- вивчення букв і цифр, геометричних фігур і квітів, понять право/ліво, великий/малий, широкий/вузький і т.д .;

- по можливості - формування уміння читати (хоча б по складах) і лічити (хоча б у межах 10);

- обов'язковий розвиток дрібної моторики, тобто - заняття на розвиток спритності руки і пальчиків. Це необхідно як для розвитку вміння писати, так і для розвитку мовлення (обидва ці центри "зчеплені" у структурі дитячого мозку). Тобто необхідно більше малювати, ліпити, працювати з конструктором, вміти маніпулювати з дрібними предметами типу намистин, монет, сірників, зубочисток, з них можна викладати картини та аплікації, нанизувати їх в намиста - все це розвиває також увагу і посидючість;

- тренування пам'яті - тобто заучування віршів і пісень (крім того, що це допоможе блиснути на дитячих святах, це стане в нагоді під час навчання в школі)

- тренування уміння аналізувати, класифікувати - тобто просити дитини структурувати історію, виявити, що сталося спочатку, що потім (причинно-наслідкові зв'язки), вміти зібрати з частин картинки ціле, розкласти предмети за будь-якою ознакою.

Проте слід пам'ятати, що навчання дитини не тотожне його здібностям і психічної зрілості. Більш того, навченість - не синонім також і високої пізнавальної активності дитини, адже нерідко батьки сприймають своє чадо, як якусь "посудина", яку, згідно відомому афоризму, слід наповнити знаннями, а не як факел, який треба запалити.

Ці підходи принципово різні - якщо обраний перший, дитина займає в процесі "навчання" пасивну позицію і в першому класі з'ясовується, що при широкому діапазоні "вкладених" у нього знань його власна готовність і бажання вчитися близькі до нулю. Починаються претензії батьків до вчителя: "як же так, адже він у мене такий розумний!" Але дитина, як з'ясовується, нічого не може і не хоче робити з власної ініціативи - тому весь його багаж знань так і лежить "мертвим вантажем", не приносячи користі його власнику ...

Крім того, хлопчик або ж дівчинка, яка розповідає вірші сторінками, можуть бути, що парадоксально, до школи готові слабо, якщо володіють низьким рівнем психологічної, особистісної зрілості та комунікативної (соціально-психологічної) готовності до школи.

Тобто, крім запасу знань , дитині необхідно також:

- володіти певними комунікативними та соціальними навичками - тобто вміти спілкуватися, розуміти і, головне, застосовувати в повсякденному житті морально - етичні норми, прийняті в суспільстві, де він живе,

- не боятися вступати в контакт з дорослими і однолітками;

- вміти відстоювати свою позицію цивілізованими методами і не проявляти недоречної агресії - або, навпаки, зайвої  боязкості;

- усвідомлювати сенс процесу навчання в школі, розуміти, що дає отримання знань, який порядок навчання в школі;

- вміти підкорятися встановленим правилам, знати, що таке дисципліна і розуміти її необхідність;

- мати позитивну мотивацію, бажання вчитися;

- вміти цілеспрямовано і за своєю ініціативою працювати над завданням, організовувати , планувати свої дії і відповідати за їх наслідки (наприклад, самостійно збирати свій портфель і стежити за виконанням домашніх завдань: якщо ви з першого класу візьмете це на свої батьківські плечі, то з імовірністю 70% цей обов'язок залишиться на них до випускного балу) ;

- мати позитивне ставлення до самого себе.

Важливо пам'ятати, що крім готовності голови не менш важлива і готовність тіла : навантаження на імунітет у перший шкільний рік буде серйозною, тому в останнє літо перед вступом до 1 класу було б гарно, крім навчання, зайнятися і фізичною підготовкою. Дитині необхідно багато руху (в ідеалі - заняття в спортивній секції, які дають крім здоров'я також і дисциплінарні навички), свіже повітря, повноцінне харчування.

Якщо у малюка є порушення здоров'я, необхідно обов'язково проконсультуватися з лікарем і отримати рекомендації щодо корекції стану та організації процесу навчання (можливо, доведеться навіть вибрати спеціальну школу).

Отже, озброєні усіма цими знаннями, ви легше подужаєте дорогу до школи. Однак пам'ятайте: саме головне для першокласника - не вміння та навички, а впевненість в своїх силах і в батьківській підтримці. Удачі!

Автор: Наталя Проценко