Каталог статей

Дані наукових досліджень говорять про те, що ставлення людини до книги формується в молодшому шкільному віці. Вирішується питання, чи буде ставлення читача до книги активним чи пасивним. Відзначимо, що в наші дні, коли школа переорієнтується з пам'яті на мислення, роль книги незмінно зростає. А читають сучасні діти все менше й менше. Це пов'язано з жорсткою конкуренцією ТБ і комп'ютера, з тим, що нові сучасні книги не завжди доступні. Кожна книга повинна прийти до дитини в певному віці, інакше дружба з нею не відбудеться.Досвід показує, що сучасні діти читають мало. Це веде до низької техніки читання. Немає необхідного оптимального читання, немає скорочитання.

Скорочитання - це читання більш ніж 300 слів за хвилину. Цікаво, що великі письменники, наприклад, О. Горький, читали 600 слів за хвилину. Найбільша швидкість читання зафіксована в американського президента Дж. Кеннеді - близько 2000 слів за хвилину. У деяких зарубіжних фірмах не беруть на керівну роль фахівця, якщо він читає менше 400 слів за хвилину.

Дитині-школяру необхідне оптимальне читання. Це читання зі швидкістю розмовної мови, тобто в темпі від 120 до 150-ти слів за хвилину. Саме до такої швидкості пристосувався за багато століть артикуляційний апарат людини, саме при цій швидкості досягається краще розуміння тексту.

Диктори телебачення широко варіюють свою швидкість читання - у межах від 90 до 170-ти слів за хвилину при середньому читанні 130 слів за хвилину.

Випускник початкової школи за нормативами повинен читати 90 слів за хвилину. Це не збігається з оптимальною швидкістю розмовної мови.

За оцінками психологів, на успішність дитини у школі впливає 200 факторів. І існує фактор номер один - швидкість й усвідомленість читання.

Досвідчені вчителі відзначають: у 6-8-х класах успішно встигаючими в основному були ті, хто наприкінці початкового навчання читав 130-170 слів за хвилину, учнями із середнім рівнем навчальних досягнень - 100-140 слів за хвилину, а з низьким - 80-90 слів за хвилину.

При низькій швидкості читання учню старшої школи і 24-х годин не вистачить, щоби прочитати все з домашнього завдання. Таким чином, він приречений на низький рівень успішності. Швидко читають зазвичай ті учні, які читають багато. У процесі читання вдосконалюються оперативна пам'ять і стійкість уваги. Від цих двох показників залежить розумова працездатність.

Діти мають різний темперамент. Холерики, як правило, вимовляють 150 слів за хвилину, сангвініки - 130 слів за хвилину. А ось флегматики та меланхоліки на рівень 120 слів за хвилину навряд чи вийдуть. Але природа розпорядилась так, що більшість наших учнів є холериками та сангвініками. 

Отже, школяру необхідна оптимальна швидкість читання. Як її досягти? Треба розбудити інтерес до читання. Тут важлива спільна робота вчителя, батьків і бібліотекаря. Книги, запропоновані дітям для додаткового читання, повинні суворо відповідати віку дитини. Для кожного віку є рекомендаційні списки літератури «Що читати дітям?». Вони є майже в кожній дитячій бібліотеці.

Часто батьки пишаються тим, що діти читають «дуже товсті книги». Це книги для дорослих. Від них користі молодшому школяру не буде. Діти читають поверхово, уловлюють лише основний зміст книги. Таке читання веде до звички пропускати описи природи, характеристики героїв тощо. А буває, читання дитиною книги для дорослих веде до лиха.

Пропонуємо кілька порад щодо прищеплення інтересу до книги і читання:

• Стежачи за читанням дітей, треба прагнути до того, щоби книги були різноманітної тематики: пригоди, казки, розповіді про тварин, про музику тощо.

• У вихованні любові до книги в дітей молодшого шкільного віку має значення наявність хороших дитячих книг удома. Це дасть можливість обмінюватись книгами з товаришами, обговорювати їх.

• Дуже добрий прийом, коли дорослий починає читати книгу вголос. На цікавому місці зупиняється, а далі читає дитина. Тому що всім хочеться знати, що відбудеться з героями далі.

• За програмою у школі на уроках читання вивчаються уривки з дитячих книжок. Добре б удома вечорами читати ці твори цілком уголос усією родиною по черзі.

• Батьки повинні подбати про те, щоб дитина знала прізвище автора й назву книги. Треба поговорити про те, які книги цього автора вже знайомі дитині.

• Для молодших школярів велике виховне значення має розглядання ілюстрацій у книзі. Ілюстрації допомагають зрозуміти та запам'ятати прочитане.

• Треба намагатись, щоб діти розповідали про прочитане, а дорослі жваво цікавилися сюжетом книги.

• Тривалість домашнього колективного читання - не більше 40 хвилин. Читання вголос - корисне тренування для дітей, вони звикають читати голосно, виразно, чітко.

• Добре, якщо для дитини виписали дитячий журнал. Їх і зараз друкується чимало. Діти будуть чекати зустрічі з книгою. Виховання інтересу до читання легше проходить у тих родинах, де дорослі самі люблять читати.