Тема: Надзвичайні ситуації техногенного походження.
Мета: Ознайомити учнів з надзвичайними ситуаціями техногенного походження.
Тип уроку: пояснення нового матеріалу.
Тривалість: 45 хвилин.
План уроку:
1. Надзвичайні ситуації, їх класифікації.
2. Аварії з викидом сильнодіючих хімічних речовин.
3. Пожежі: їх причини, джерела загорання, профілактика і методи гасіння.
4. Оповіщення населення про надзвичайну ситуацію.
Аварія
– небезпечна подія техногенного характеру, яка утворює на об’єкті,
території або акваторії загрозу для життя, здоров’я людини, руйнує
будинки, споруди, завдає шкоди навколишньому середовищі.
Катастрофа
– раптове лихо, стихійна подія із трагічними наслідками для людини,
суспільства, природи. Техногенні катастрофи нерідко супроводжуються
загибеллю великої кількості людей, а також великими матеріальними
втратами.
НС техногенного характеру класифікують за природою, і своїм масштабом.
НС техногенного характеру(за походженням)
Пожежі , вибухи, загроза вибухів:
- пожежі у будівлях, на технологічному обладнанні промислових об’єктів;
- пожежі на об’єктах видобування, переробки та зберігання легкозаймистих, горючих та вибухових речовин;
- пожежі на транспорті;
- пожежі в шахтах, підземних і гірських виробках;
- пожежі на хімічно небезпечних об’єктах;
- втрата вибухових речовин.
Аварії з викидом хімічно небезпечних речовин(ХНР):
- аварії з викидом ХНР : під час їх виробництва, переробки, зберігання;
- аварії на транспорті з викидом ХНР;
- утворення і поширення ХНР у процесі хімічних реакцій;
- аварії з хімічними боєприпасами;
- втрата джерел ХНР.
Аварії на комунальних системах життєзабезпечення:
- аварії на каналізаційних системах із масовим викидом забруднюючих речовин;
- аварії на теплових системах;
- аварії в системі постачання питної води населенню;
НС техногенного характеру (за масштабом):
При оцінці масштабу надзвичайної ситуації враховують:
1. Кількість загиблих.
2. Кількість потерпілих.
3. Прямі матеріальні втрати.
4. Кількість людей, для яких порушились умови життєдіяльності.
5. Зона ураження НС.
Залежно від зони ураження розрізняють такі НС:
а) локальні (територія об’єкта);
б) місцеві (територія міста, об’єкта);
в) регіональні ( територія двох і більше районів області);
г) загальнодержавні.
Підприємства
хімічної та інших споріднених галузей промисловості спеціалізуються на
випуску матеріалів , для одержання яких необхідні небезпечні для
здоров’я і життя людини речовини.
Сірководень – сильний відновлював.
Його використовують у виробництві сірчаної кислоти, сірки, для
приготування лікувальних сірчановодевих ванн. Зберігається й
перевозиться у залізних цистернах і балонах під тиском у скрапленому
стані. При виході у атмосферу перетворюється на газ.
Щорічне
використання хлору у світі досягає 40 млн. тонн. У більшості випадків
використовується як дезинфікуючий засіб. При виході в систему димить,
заражає водойми.
Хімічно небезпечний об’єкт (ХНО) – це об’єкт, при
аварії на якому може статися ураження людей, сільськогосподарських
тварин та рослин або зараження навколишнього середовища небезпечними
хімічними речовинами в концентраціях або кількості , що перевищують
природний рівень їх вмісту у природі.
Всього в Україні працює
близько 1500 об’єктів, на яких зберігаються або використовуються у
виробничій діяльності хімічно небезпечні речовини, у тому числі
сильнодіючі отруйні речовини.
Усього в зонах можливого хімічного зараження від цих об’єктів проживає приблизно 22 млн. чоловік.
Незважаючи на вжиті заходи безпеки, повністю виключити вірогідність виникнення аварії на ХНО практично неможливо.
У
більшості випадків ці аварії спричиняють порушенням технології
виробництва правил експлуатації обладнання , недотримання вимог
безпеки, недбалістю, пияцтвом.
Аварії з викидом сильнодіючих
отруйних речовин (СДОР) не виключені на холодо- та м’ясокомбінатах,
хімічних заводах. У цих випадках в атмосферу потрапляють аміак, хлор,
та інші речовини.
Особливу небезпеку являють собою наслідки аварії,
коли трапляються неплануємий та некерований викид СДОР у результаті
вибуху, пожежі або поломки технологічного обладнання.
1 лютого 2000
року на гірничодобувній шахті на території Румунії трапилась аварія, у
результаті чого у р. Самоти відбувся викид сильнодіючої отруйної
речовини ціаніду, концентрація якого перевищила гранично припустиму
норму у 300 разів. 4 лютого забруднена вода досягла території України у
с. Салівка Ужгородського району Закарпатської області, де рівень
ціаніду перевищив гранично допустиму норму у 5 разів.
За масштабами наслідків аварії на ХНО поділяються на:
- локальні - наслідки обмежуються одним цехом, виробничою ділянкою ХНО;
- місцеві – наслідки обмежуються виробничою площею ХНО або його санітарно-захисною зоною;
- загальні – наслідки поширюються за межі санітарно-захисної зони ХНО.
У випадку передачі сигналу або усної інформації про хімічну аварію населення і персонал об’єкта повинні:
- використовувати засоби індивідуального захисту та середовище у режимі повної ізоляції;
- використовувати антидоти (ліки) і засоби обробки шкіри;
-
зачиняйте двері й вікна, взяти документи , найнеобхідніше (вода, їжа,
одяг) і вийти із зони можливого ураження у напряму , перпендикулярному
вітрові, використовуючи ватно-марлеві пов’язки. Після виходу із зони
зараження зняти одяг і провести санітарну обробку гарячою водою з
миючими засобами.
Територія , заражена отруйними речовинами у небезпечних для життя людини межах, називається зоною зараження СДОР.
Пожежі.
Причинами пожеж на промислових підприємствах є:
- несправності технологічного обладнання;
- необережне поводження обслуговуючого персоналу з відкритим вогнем;
- порушення правил пожежної безпеки.
Джерелами
загорання на промислових підприємствах є: іскри при коротких
замиканнях, теплота, що виділяється при перевантаженнях електромереж та
апаратури , теплота при хімічній взаємодії деяких речовин та матеріалів
і при само загорянні ганчірок, теплота та іскри від опалювання приладів.
Уражаючими
факторами пожежі є: висока температура повітря, знижений вміст кисню,
обмежена видимість при задимленні, отруйні продукти горіння, відкрите
полум’я, комунікації , пошкоджені в процесі горіння.
Наслідки пожеж: забруднення повітря продуктами згоряння речовин – сірки . пластмасових та синтетичних матеріалів.
За шість місяців 2000 року в Україні були зареєстровані 25743 пожежі. Збитки склали 35 тис. грн. Загинуло 1522 чоловіки.
Профілактика пожеж та заходи безпеки на підприємствах, в організаціях та установах:
- очистити від горючого сміття усю територію;
- при будівництві застосовувати негорючі матеріали;
- двері та ворота повинні відчинятися назовні;
- машини, які мають самостійну ходову частину, розміщають у гаражах попереду інших машин по ходу руху і напрямку виходу;
- громіздкий інвентар укладають так, щоб він не заважав виїзду і виходу із приміщення;
- встановлюють автоматичні засоби гасіння пожеж.
Гасінням
вогню займаються пожежні підрозділи, проте кожен громадянин повинен
уміти ліквідувати загорання. Існує три основні способи гасіння вогню :
охолодження палаючої речовини. Ізоляція його від доступу кисню та
видалення палаючої речовини із зони горіння.
Гасіння пожеж у
будівлях проходить у два етапи: локалізація (припинення подальшого
поширення) та ліквідація(припинення процесу горіння) . На першому етапі
основним завданням є обмеження поширення вогню і рятування людей, а на
другому – безпосередня ліквідація вогню.
Основний спосіб гасіння –
це подача вогнегасник речовин (води, піску, піни) на палаючі поверхні.
При гасінні вертикальної поверхні струмінь необхідно направити на
верхню частину, поступово опускаючи.
Якщо загоріли меблі . воду слід
розподіляти по якомога більшій поверхні, яку охопив вогонь. Постіль, що
спалахнула , необхідно інтенсивно поливати водою, не знімаючи з ліжка,
а потім винести назовні і там уже завершувати гасіння.
При рятуванні
людей піл час пожеж використовують основні та запасні входи та виходи,
стаціонарні сходи та переносні драбини. При виході із задимленого
приміщення необхідно накинути на обличчя рушник або хустку, змочені
водою. Не можна гасити водою газ, горючі рідини та електричні провода.
Якщо
загорівся одяг, необхідно якомога швидше накинути простирадло та
притиснути його до тіла. Не можна гасити одяг вогнегасником, можуть
виникнути хімічні опіки.
Порядок оповіщення населення і правила поведінки при НС.
Однією
з основних умов максимального скорочення втрат серед населення при
надзвичайних ситуаціях є його своєчасне оповіщення засобами радіо та
тала бачення. Для того , щоб жителі району зараження вчасно увімкнули
ці засоби оповіщення , використовують сигнали транспортних засобів, а
також переривчасті гудки підприємств та сигнал "Увага усім!” Почувши
цей сигнал , негайно вмикайте теле- та радіо приймачі і слухайте
екстрене повідомлення місцевих органів влади або штабів ЦО, МНС. Усі
подальші дії визначаються їх вказівками.
При підозрі на ураження
СДОР необхідно виключити будь-які фізичні навантаження, інтенсивно
поїти потерпілого, потім показати його медичному працівникові.
При одержані попередження про загрозу хімічного зараження рекомендується негайно вжити заходів щодо рятування.
1. Вдягніть підручні засоби індивідуального захисту органів дихання і залиште район що підлягає зараженню.
2.
Якщо залишити район не вдалося, залишайтеся в дома. При цьому вдягніть
найпростіші засоби захисту органів дихання за герметизуйте приміщення:
щільно зачиніть вікна, двері, димохід, вентиляційні люки, зашпаруйте у
вікнах щілини за допомогою різних плівок, лейкопластирів, звичайного
паперу. Слухайте повідомлення місцевих органів ЦО.
3. Якщо
неможливе подальше перебування у приміщені, залиште його, вийдіть із
зони зараження, рухаючись перпендикулярно до вітру.
При рухові по
зараженій місцевості уникайте проходження через тунелі та заглиблення;
рухатися необхідно швидко, але не бігти, щоб непідняти пил;
використовуйте підручні засоби захисту органів дихання та шкіри.
Якщо сигнал застав вас на вулиці, рухайтесь перпендикулярно до вітру, користуючись вказівками постів міліції.
4.
Якщо це можливо, надайте допомогу потерпілим. Перш за все необхідно
захистити органи дихання від подальшого впливу шкідливих речовин.
В
умовах НС не можна панікувати. Для цього необхідно виховувати в собі
стійкість, мужність, здатність сміливо та рішуче діяти в екстремальних
обставинах.
