Виховання з урахуванням темпераменту. Дитина-меланхолік
МЕЛАНХОЛІЙНИЙ ТЕМПЕРАМЕНТ (у його основі лежить слабкий тип вищої нервової діяльності)
Характерологічні риси
Позитивні висока чутливість сердечність, здатність до співчуття тонка сприйнятливість у звичній обстановці - старанний працівник м'якість доброзичливість
Негативні
уразливий і сором’зливий, невпевнений у собі помисливість замкнутість знижена активність низька працездатність (у несприятливих умовах)
Меланхолік - це м'який і слухняний малюк. Меланхоліки
сором’язливі, боязкі, а нерішучість - одне з основних властивостей
їхнього характеру. Нерішучість проявляється в усіх рухах, жестах і
вимові маляти-меланхоліка. Його засмучує і виводить з рівноваги
будь-який дріб'язок, і ця емоційна нестійкість аж ніяк не каприз. Він
чутливо реагує навіть на людський голос: спробуй його лише підвищити -
і такий малюк відразу заплаче. Сльози в меланхоліків невичерпні, адже
вони бояться усього, особливо незнайомих людей і нової обстановки.
Діти-меланхоліки часто замикаються в собі, дуже погано звикають до нового колективу, прагнуть бути в "тіні". Часто
"зациклюються" на невдачах, дуже болісно реагують на негативні оцінки,
а покарання сприймають як справжню трагедію. Уразливості меланхоліка немає кінця й краю. Меланхолійні діти дуже
недовірливі, часто хвилюються по дрібницях. Велике значення надають
дріб'язкам.
Таке маля побоюється зміни місць і зміни укладу
життя. У нових, особливо конфліктних, ситуаціях губиться, працює значно
нижче за свої можливості.
Знання меланхолікові даються важко,
через недостатню активність уваги маля постійно відволікається на
сторонні предмети і не може зосередитися на головному.
Будь-яка
діяльність для меланхоліка - робота, від якої він миттєво утомлюється.
Таке маля, навіть граючи, стомлюється. У цих дітей часто міняється
настрій, вони малоініціативні, нелегко вступають у контакт із
однолітками. Рухи їх невпевнені, бідні й часто метушливі. Мова тиха,
але інтонація виразна.
Такий малюк дуже довго готується до сну,
погано засинає, важко прокидається, важко переходить від одного виду
діяльності до іншого.
Як правильно виховувати дитину- меланхоліка
1. Основним підходом у вихованні дитини- меланхоліка є принцип, який умовно можна назвати "не нашкодь".
2.
У спілкуванні з таким малям і у виховних впливах зважайте на
уразливість його психіки - не підвищуйте голос і не тисніть на нього,
своє невдоволення виражайте рівним упевненим голосом, не обзивайте його.
3. Пам’ятайте, що дитина- меланхолік має потребу в особливій увазі, теплих відносинах, у допомозі. Будьте з ним лагідними.
4.
Частіше хваліть його й не скупіться на прояв щирих слів. У вашого
малюка особлива інтуїція, і йому життєво необхідно відчувати, що його
люблять.
5. Заохочуйте його навіть за незначні успіхи і досягнення.
6. Не пропускайте нагоди показати своєму уразливому чаду, що ви дуже цінуєте найменший прояв його турботи.
7. Ніколи не робіть своєму малюку зауваження на людях - це провокує розвиток серйозних комплексів.
8. У спілкуванні зі своєю дитиною частіше використовуйте тактильний контакт: торкайтеся до нього, гладьте по голові та ін.
9.
Не забувайте про швидку стомлюваність, обумовлену слабкістю нервових
процесів - не перевантажуйте його розвиваючими завданнями, у процесі
виконання домашньої роботи робіть паузи. Пам’ятайте про те, що навіть
ігри стомлюють його і можуть призвести до стресу.
10. Стресовою для дитини- меланхоліка є будь-яка ситуація змагання, намагайтеся їх уникати.
11.
Не жадайте від меланхоліка того, що для нього нездійсненне. Націлюйте
його на посильні заняття й допомагайте їх вчасно виконати, уникаючи
перевтоми.
12. Уникайте в спілкуванні з дитиною наказів, тому що вони тільки сповільнюють його діяльність.
13.
Розвивайте самостійність, даючи дитині посильні доручення. При кожному
прояві самостійності заохочуйте свого малюка, підбадьорюйте теплим
словом.
14. Проявляйте терпіння в розвитку активності, сміливості.
15. Стимулюйте маля до прояву ініціативи.
16. Розвивайте товариськість свого малюка.
17. Не лякайте й не залякуйте свого малюка. Дитині-меланхолікові протипоказані страшні історії, тривожні фільми та передачі.
18. Допомагайте позбутися від страху, для цього обговорюйте з дитиною його почуття. За страхи не висміюйте.
19.
При виборі навчального закладу пам’ятайте, що для меланхоліка найбільше
підходить рівна, потребуюча посидючості і терпіння діяльність (робота).
Його не обтяжує навіть монотонна робота.
20. У звичній обстановці, у дружному колективі він успішно виконує доручену справу, учиться.
Пам’ятайте, що потрібно не приборкувати темперамент вашого малюка, а навчитися управляти їм.
