Навчальні програми – це передовсім системні документи, які визначають цілі та завдання кожного предмету, його зміст, основні види навчальної діяльності, результати навчальної діяльності, форми контролю та оцінювання результатів навчання. Відтак, результати навчальної діяльності школярів у значній мірі спричинені якістю навчальних програм, особливо, коли йдеться про початкову школу.

Заважаючи на практичний досвід теперішньої початкової школи, діючі програми потребують удосконалення:

• по-перше, належить усунути перевантаження змісту інформативним та фактичним матеріалом;
• по-друге, обсяг програм та ступінь їх складності потрібно узгодити з обсягом навчального часу, який визначено навчальними планами;
• по-третє, зміст програм необхідно привести у відповідність до вікових особливостей учнів початкової школи;
• по-четверте, забезпечити реальну наступність між початковою (1-4 класи) та основною (5-9 класи) школами.

За своєю структурою всі проекти навчальних програм, винесених на громадське обговорення, містять пояснювальну записку, якою визначено цілі, завдання предмету, шляхи формування загальнонавчальних умінь та навичок, форми і методи реалізації змісту та власне зміст предмету. Зміст програм побудовано за концентричним або спірально-концентричним принципом.

При цьому розробники окремо уклали проекти навчальних програм з української мови для шкіл з навчанням кожною з мов національних меншин. З огляду на те, що ці програми подібні за змістом, розраховані на однакову кількість годин і ґрунтуються на Державному стандарті початкової освіти, доцільно обмежитися розробленням єдиної, базової навчальної програми з української мови для таких навчальних закладів.

Пояснювальні записки до навчальних програм, переважно є якісними, особливо з читання, математики, предмета "Я у світі", природознавства, музичного мистецтва.

Надмірно деталізовані пояснювальні записки до програм з української мови для шкіл з навчанням українською мовою навчання та для шкіл з навчанням російською мовою, внаслідок чого вони нагадують методичні рекомендації до користування навчальними програмами.

У проектах всіх навчальних програмах не прописано кінцеві цілі вивчення того чи іншого предмету. Водночас, формулювання більшості завдань мають загальний, недіагностичний характер: "забезпечити соціально-культурний розвиток особистості"; "формування культури мислення як прояву розумових властивостей"; "формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає основні закони і закономірності про природу та місце в ній людини"; "формування в межах вікових можливостей узагальнених способів (алгоритмів) предметно-перетворювальної діяльності з дотримання безпечних прийомів ручної праці та економного використання матеріалів"; "сприяння зміцненню здоров’я і нормальному фізичному розвитку; реалізація комунікативної функції фізичного виховання"; "розширення функціональних можливостей систем організму шляхом цілеспрямованого розвитку основних фізичних якостей і природних здібностей". Очевидно, що такі завдання вчитель може по-різному трактувати і по-різному виконувати, а виконання цих завдань неможливо ні перевірити, ні оцінити.

Важливим елементом будь-яких нових навчальних програм є питома вага в них нового змісту. Наприклад, у проектах програм з української мови зроблено наголос на розвиток мовлення, тому зміст доповнено відповідними темами та видами робіт, змінено обсяг часу на вивчення окремих тем.

У проекті програми з музичного мистецтва змінено назви та змістове наповнення деяких тем; до орієнтовного музичного репертуару включено твори українських та зарубіжних композиторів–класиків, українські народні пісні, танці та ігри, які раніше не фігурували в програмах. Також оновлено музичний орієнтовний репертуар, запропонований для виконання. Його, зокрема, доповнено сучасними дитячими піснями українських композиторів. Значно збільшено перелік пісень для виконання, що пропонуються на вибір учителя, що розширює можливості творчого підходу педагога до вибору репертуару та диференціації навчального процесу.

У програмі з образотворчого мистецтва, у порівнянні з чинною, більш логічно структурований зміст, зменшено кількість тем, які згруповано за видовою та жанровою категоріями. Проект програми доповнено новими темами, як наприклад "Художник і театр", "Образ рідного краю в мистецтві", "Композиційні прийоми у різних видах мистецтва".

Зміст навчальної програми курсу "Я у світі" ґрунтується на розділі з громадянської освіти курсу "Я і Україна". Це міждисциплінарний, практично орієнтований курс, зміст якого викладено цілісно, окремі складові логічно взаємопов’язані між собою.

Переструктурований зміст навчальної програми з трудового навчання. Вона набула значної практичної орієнтації і має на меті формування культури виконання трудових дій.

На відміну від чинної навчальної програми з фізичної культури, в проекті нової програми навчальний матеріал розподілений не за видами спорту, а за видами фізичних вправ, до яких ввійшли вправи, об’єднані за способами рухової діяльності. Програма пропонує вчителеві обов’язкову складову та варіативні модулі.

Позитивною ознакою проектів нових навчальний програм є те, що в них задекларовано засади компетентісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. Так, у програмі з української мови для шкіл з українською мовою навчання окрім мовної та мовленнєвої змістової лінії розподіл змісту здійснюється за двома новими змістовими лініями – соціокультурною та діяльнісною. При цьому діяльнісна змістова лінія спрямована на формування в молодших школярів уміння вчитися, організовувати свою працю для досягнення результату, виконувати мисленнєві операції і практичні дії, володіти уміннями й навичками самоконтролю та самооцінки.

Навчальна програма з літературного читання спрямована на формування читацької компетентності молодших школярів – базової складової комунікативної і пізнавальної компетентностей; передбачено ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі.

У навчальній програмі з математики ознак особисто орієнтованого навчання, спрямованого на особистісні досягнення учнів набув розділ програми – "Державні вимоги до навчальних досягнень школярів".

У навчальній програмі з основ здоров’я з метою формування здоров’язбережувальної компетентнтності зміст та вимоги до навчальних досягнень учнів сформовано на діяльнісній та ціннісній основі. Зміст навчального матеріалу наскрізних тем "Соціальна складова здоров’я" та "Психічна і духовна складова здоров’я" доповнено актуальними темами, спрямованими, зокрема, на спонукання учнів до самостійного прийняття рішень; практичні роботи спрямовані на моделювання поведінки учнів.

Зміст навчальної програми курсу "Я у світі" спрямований на застосування практичних методів навчання; використання набутих дитиною знань про способи громадянської активності у знайомих, змінених, нових педагогічних ситуаціях.

Водночас, проекти навчальних програм потребують доопрацювання щодо орієнтації їх змісту на особистісні досягнення школярів. В контексті реалізації нової редакції Державних стандартів початкової освіти важливим у відборі змісту нових навчальних програм має стати створення передумов для досягнення кожним школярем чітко визначених програмою навчальних результатів.

Потребує також узгодження понятійний апарат навчальних програм. Так, наприклад, у проекті програми з фізичної культури серед ключових компетентностей називаються мотиваційні і функціональні, але в програмі з трудового навчання розробники виокремили предметно–перетворювальні компетентності.

Аналіз проектів навчальних програм дає підстави зробити висновок про те, що поки не вдалося розвантажити зміст початкової освіти від надлишкового інформаційного матеріалу. Змістове переобтяження навчальних програм є задавненою вадою змісту шкільної освіти на всіх її рівнях, але у початковій школі це явище тягне за собою втрату мотивації, інтересу дітей до навчання, погіршення стану їх здоров’я.

У цьому контексті показовим, наприклад, є зміст навчальної програми з природознавства – відносно нового курсу, побудованого на основі природознавчої складової курсу "Я і Україна", що існував до 2011 р.

У пояснювальній записці до проекту програми з природознавства зазначено, що він покликаний сприяти формуванню природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, має забезпечити основи екологічної освіти, опанування способами навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.

Проте фактичний зміст курсу, як він відображений у проекті програми, не відповідає задекларованим цілям. Навчальна програма не містить інтегративної основи навколо якої групується зміст. Вона перевантажена інформаційним та фактичним матеріалом, який не відповідає віковим особливостям учнів початкової школи. За структурою і змістом це – короткий курс ботаніки, зоології, анатомії людини та географії для основної школи.

Наприклад, у 2-му класі на одному уроці на тему "Тварини взимку" учні повинні опанувати такі змістові блоки: "Комахи взимку", "Життя риб взимку", "Птахи взимку", "Живлення птахів взимку", "Осілі птахи", "Кочові птахи", "Підгодовування птахів взимку", "Звірі взимку", "Активний спосіб життя і зимова сплячка звірів", "Взаємозв’язки між станом неживої природи взимку та життям рослин і тварин". Матеріал, звісно, важливий, але навіть дуже досвідчений вчитель не зможе в рамках одного уроку дізнатися про життєвий досвід кожної дитини з цих питань.

З чинної програми перенесено до нової непродуктивну ідею вивчати у 4-му класі систему органів людини. Розробники проекту програми з природознавства передбачили, що учні протягом всього лише дев’яти уроків мусять засвоїти короткий курс анатомії людини. Наприклад, четвертокласникам пропонується протягом уроку на тему "Мозок – орган управління" вивчити і нервову систему: мозок і нерви, і функцію нервової системи, і головний та спинний мозок, і нерви як "провідники" в нервовій системі, і керування диханням, серцебиттям, перетравлюванням їжі, і чинники, які шкодять нервовій системі тощо.

Позитивним в проекті зазначеної програми є те, що укладачі наголошують на особистісній орієнтації змісту цього курсу: пропонується багато екскурсій, демонстрацій, практичних робіт, виконання міні-проектів.

Цікавим видається розділ "Запитай у природи", проте, на думку ЦОМ, було б доцільно розробити його не лише для першокласників, а також і для учнів 2-4-х класів. Водночас, за надмірного нагромадження інформаційного матеріалу реалізувати всі складові програми практично неможливо. Наприклад, у 3-му класі при вивченні теми "Земля, її форма" укладачами проекту програми передбачено, що вчитель з учнями упродовж лише одного уроку повинні опанувати такі складні питання: кулястість Землі; карти півкуль; горизонт; сторони горизонту; лінія горизонту, а також виконати практичну роботу на тему "Визначання сторін горизонту за компасом у приміщеннях класу, школи, вдома, на подвір’ї".

Інший приклад: у 4-му класі при вивченні теми "Кров, її значення для організму" мають бути засвоєні такі змістові блоки: "Органи кровообігу: кровоносні судини, серце"; "Пульс і його вимірювання"; "Дбайливе ставлення до серця та його тренування"; "Перша допомога при кровотечах". Впродовж цього уроку ще й має бути виконана практична робота "Надання першої допомоги при різних ушкодженнях кровоносних судин; вимірювання пульсу у стані спокою й після навантаження".

Очевидно, що навіть за умови повного матеріального забезпечення школи дев’яти-десятирічні діти не здатні протягом 40 хвилин осягнути такий обсяг навчального матеріалу. Відтак, на проведення таких практичних робіт у початковій школі слід передбачити окремі навчальні години.

Важливою складовою сучасних навчальних програм має бути обґрунтування системи оцінювання навчальних досягнень школярів. Особливого значення цей розділ програм набуває за умови запровадження компетенісного підходу до організації навчального процесу. Проте спроби визначитися з системою оцінювання навчальних досягнень зроблено лише у проектах навчальних програм з основ здоров’я, фізичної культури, природознавства та трудового навчання. Критерії ж оцінювання навчальних досягнень учнів передбачили лише укладачі програми з природознавства, й то вони містять завищені вимоги і досить узагальнені.

Користуватися ними вчителям, батькам та учням буде складно. Наприклад, для того, щоб отримати досить низьку оцінку у 5 балів, учень початкової школи повинен не більше й не менше, а "цілеспрямовано виявляти у процесі спостереження і називати більшу частину спільних ознак невеликої групи подібних об’єктів і простих зв’язків між ними тощо".

Для отримання ж 9-ти балів учню початкової школи потрібно "встановлювати засвоєні на уроці міжпонятійні зв’язки; висловлювати оцінні судження про об’єкти природи, поведінку свою й інших у природі, для пояснення використовує як засвоєні природничі і нормативні знання, так і знання з життєвого досвіду, користуватися пошуковими системами Інтернет, періодичними виданнями тощо".

На думку Центру освітнього моніторингу, в процесі доопрацювання проектів навчальних програм концептуально потрібно врахувати наступне:

• розвантажити програми від надмірної деталізації;
• привести зміст окремих навчальних програм у відповідність до вікових особливостей школярів;
• уніфікувати навчальні програми за формою та структурою;
• у розділі «Вимоги до рівня навчальних досягнень» чітко визначити навчальні результати; надати їм практичної, продуктивної спрямованості;
• розробити систему оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи з кожного предмету;
• узгодити понятійний апарат.

Підготовлено експертами ГО "Центр освітнього моніторингу" в рамках проекту "Громадський центр аналізу освітньої політики", що реалізується в 2011р. за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Проекти програм розміщені для громадського обговорення на офіційному веб-сайті МОНмолодьспорт.

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 30.07.2011