Каталог статей

Перевірка розвитку навички читання вголос у 2-4 кл. здійснюється індивідуально у процесі поточного контролю і підсумкового (в кінці першого і другого семестрів). Перевіряються всі якості навички читання вголос (правильність, усвідомленість, темп, виразність).
Для читання учневі пропонують незнайомий художній, науково-художній текст, який у кожній віковій групі відрізняється обсягом, складністю змісту, мовою, побудовою речень, шрифтом і т. ін.
Розвиток уміння читати виразно перевіряється лише після попередньої підготовки учнів.
З особливою увагою педагог ставиться до дітей, які мають психофізіологічні вади: заїкання, поганий зір, природну повільність. Під час оцінювання це не є підставою для зниження бальної оцінки. Контроль за якістю читання у таких дітей здійснюється під час поточного опитування.
Показники темпу читання вголос
Клас                     І семестр              ІІ семестр
  2                         35-45 сл/хв         50-60 сл/хв.

Примітка: під час оцінювання вчитель не знижує бал, якщо темп читання несуттєво нижчий від нормативного, але при цьому учень достатньо повно розуміє зміст прочитаного.

Читання вголос оцінюється за такими критеріями:
2 клас

І Початковий
Учень (учениця) читає відривними складами, припускаючись багатьох помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, в інтонуванні речень; помилок мовного характеру. Учень частково розуміє значення окремих слів, словосполучень, речень у тексті. Темп читання значно нижчий від нормативного.
ІІ Середній
Учень (учениця) читає плавно складами, припускаючись окремих помилок у закінченнях, наголошуванні слів; на пропуск, заміну, перестановку букв і складів; інтонування речень. Усвідомлює фактичний зміст твору лише з допомогою вчителя. Темп читання нижчий від нормативного.
ІІІ Достатній
Учень (учениця) читає плавно словами, окремі (багатоскладові) слова - складами у темпі, що відповідає нормативному, припускаючись незначних відхилень від норми у наголошуванні, вимові слів, інтонуванні речень. Усвідомлює фактичний зміст твору з незначною допомогою вчителя, основну думку - лише під його керівництвом.
ІV Високий
Учень (учениця) читає плавно, правильно цілими словами, з дотриманням відповідного темпу, нормативної вимови слів, самостійно усвідомлює фактичний зміст твору, основну думку - з допомогою вчителя. Під час читання виявляє уміння користуватись інтонаційними засобами виразності (правильно робить паузи, регулює силу голосу і тон залежно від розділових знаків і змісту, інтонує кінець речення).

Якість читання напам'ять визначається за такими критеріями:
- правильність, повнота відтворення учнем (ученицею) фактичного змісту тексту;
- виразність читання (доречність використання інтонаційних, мовленнєвих та позамовних засобів виразності);
- дотримання орфоепічних норм (літературна вимова голосних і приголосних звуків у різних позиціях, сполучень звуків у мовленнєвому потоці, а також наголошування слів та інтонування речень, різних за метою висловлювання). У дітей з органічними порушеннями вимови цей критерій не враховується.
Вимоги до якості читання напам'ять є наскрізними для учнів 2-4 класів і носять рекомендаційний характер.
Перевірка читання напам'ять здійснюється індивідуально у процесі поточного контролю.
Вчитель може роззосередити (проводити протягом 2-3 уроків) перевірку читання учнем (ученицею) напам'ять вірша чи прозового твору, які визначені для обов'язкового вивчення. У класному журналі результати цього виду перевірки фіксуються на лівій сторінці класного журналу (без зазначення дати) окремою колонкою «вивчення напам'ять».
Перевірка вивчення напам'ять творів малих жанрів (скоромовок, прислів'їв, приказок) проводиться в процесі поточного оцінювання.
Крім навички читання вголос і мовчки, читання напам'ять, контролю й оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів, окреслені такими змістовими лініями Державного стандарту початкової загальної освіти та навчальними програмами: елементарна обізнаність з колом дитячого читання; смисловий і структурний аналіз тексту; літературознавча пропедевтика; робота з дитячою книжкою.
Їх перевірка й оцінювання здійснюється у процесі поточного контролю (в усній і письмовій формах) і враховується у підсумковому (річному) оцінюванні навчальних досягнень школярів з читання за кожний семестр.

2 клас

І Початковий
Учень (учениця) під час читання (слухання) здатний(а) зосереджувати свою увагу на окремих епізодах, зазвичай емоційно забарвлених. Утруднюється практично розрізнити твори за їх жанровими ознаками (вірш, казка, оповідання), правильно назвати основні структурні елементи дитячої книжки (обкладинка, сторінка, назва книжки, зміст) та пояснити їх призначення.
ІІ Середній
Учень (учениця) під час переказу змісту твору зосереджує увагу лише на подіях, хоч не завжди розуміє, як вони між собою пов'язані. Може точно, як у тексті, назвати окремих персонажів, з допомогою вчителя розрізнити основні жанри вивчених творів. З допомогою вчителя правильно називає та усвідомлює призначення окремих структурних елементів дитячої книжки.
ІІІ Достатній
Емоційна реакція учня (учениці) на зміст і події прослуханого твору є адекватною. Допускає неточності у словесному вираженні свого ставлення до подій, вчинків персонажів, формулюванні найпростіших оцінних суджень. Практично розрізняє твори за жанровими ознаками (з незначною допомогою вчителя). Правильно наводить 4-5 прикладів вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів. З незначною допомогою вчителя виявляє уміння орієнтуватися у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення.
ІV Високий
Учень (учениця) самостійно, в логічній послідовності переказує невеликий за обсягом текст, знаходить у ньому речення, що підтверджують усні висловлювання; пояснює зв'язок заголовка із змістом твору. Правильно визначає і називає персонажів твору, висловлює найпростіші оцінні судження щодо поведінки, вчинків героїв з використанням відповідної оцінної лексики. Практично розрізняє казку, вірш, оповідання та правильно наводить 2-3 приклади кожного жанру. Правильно називає 5-6 вивчених програмових творів та їх авторів. Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться).