Дуже-дужe давно, коли ще в Єгипті панували володарі-фараони, жив там славний мистець. Вирізьбив він з каменю чимало різних статуй, але найбільшу славу придбав собі різьбою, яку назвав Великий Неб. Вона являла собою велетенського лева з обличчям людини. Греки назвали цю статую Сфінкс. Ніхто не знав, що вона означає. Сфінкс стояв коло пірамід і таємничо дивився на пустелю.
Про Сфінкса збереглася цікава легенда.
Люди оповідали, що невідомий мистець, який вирізьбив Сфінкса, закляв його якимсь таємничим словом. Ніхто не знав цього слова, але це мало бути наймогутніше в світі слово. Це слово, вимовлене серед нічної тиші при сяйві місяця в повні, зможе оживити камінного Сфінкса.
До Сфінкса приходили фараони, книжники і жерці. Кожний з них вимовляв слова, що, на його думку, належать до могутніх.
Один фараон, що нагромадив у державній підземній скарбниці велетенські скарби, промовив до Сфінкса:
- Багатство! Золото! Скарби!
Камінний Сфінкс мовчав ...
Інший фараон, що мав велике військо і завоював багато сусідніх країн, вигукнув:
- Могутність! Сила! Влада!
Сфінкс і не ворухнувся, тільки вітер з-поза його спини кинув у вічі гордого фараона пригорщу піску.
Володарка-фараон, що збудувала могутню воєнну фльоту і прославила Єгипет перемогами своїх моряків, крикнула:
- Слава!
Дарма!.. Тільки серед пустелі завили гієни, мов насміхаючись з цариці.
Учений книжник, що переклав тисячі слів на лівійську мову, привіз на ослі увесь свій словник, написаний на сувоях папірусу, сів перед Сфінксом і став читати слово за словом. Думав, що натрапить і на те заклятая, яке мало бути для Сфінкса наймогутнішим словом.
Він так захопився читанням, що не бачив і не чув хижого лева, який до нього підходив. Коли книжник дійшов до слова "мудрість", лев ударив його могутньою лапою і вбив. А Сфінкс далі німо дивився в далечінь ...
Одного дня ізраїльський нарід, Що був тоді в єгипетській неволі, відмовився від послуху своїм панам і вийшов у пустелю.
На самому кінці походу бігла жінка з маленькою дитиною на руках і з торбиною на плечах.
Важко їй було бігти по розпалених пісках, вона щораз більше залишалася позаду і врешті зовсім відстала від своїх. Добігши до статуї Сфінкса, жінка знемогла: затремтіли руки-ноги, закрутилася голова.
А погоня вже недалеко ... Ось-ось надбіжать грізні єгипетські вояки, дитину віднімуть, а жінку, може, й уб'ють...
Нещасна мати, напівпритомна від страху й горя, поклала дитину біля Сфінкса, відкинула набік торбу з харчами, а сама останками сил побігла далі, щоб відвести погоню від того місця, де лежала дитина.
Через деякий час пустелю залягла мертвецька тиша. Замовкли зойки втікачів і сердиті крики вояків. Тільки з неба рясно сипав на піски бліде світло місяць у повні, так само таємничий і загадковий, як Сфінкс.
Раптом дитинка прокинулась. Розплющила очі - кругом тихо, пусто... Маля відчуло, що воно саме-самісіньке, що коло нього нема тієї постаті, яка в таку хвилину завсіди нахилялася над ним. І тоді серед тиші пустельної ночі ніжно прозвучало ледве чутне слово: "Мамо!"
І сталося диво. Сфінкс стрепенувся, похилив голову й подивився живими очима на дитину. Потім витягнув величезні кістляві лапи і ніжно пригорнув малятко до себе. Притулив його до своєї груді і заколисав.
До самого світанку, аж поки з сусідньої оази не надійшли пастухи, Сфінкс колихав, пестив і годував дитину, що пробудила його з вікового сну наймогутнішим у світі словом "мама".
За Наталеною К. опрацював М.Поморський
Пояснення-словничок
Піраміди - високі камінні гробниці старовинних єгипетських володарів;
жрець -поганський священик ; пригорща - дві жмені; сувій - звинений
папір або тканина; маля - малесенька дитина; стрепенутися -
здригнутися.
За матеріалами http://abetka.ukrlife.org
Джерело: http://abetka.ukrlife.org |
