Каталог статей

Головна » Статті » З бабусиної скриньки

ПАРОВОЗИК З ЧЕРВОНИМИ КОЛЕСАМИ

Справа була на дитячій залізниці. Маленький паровозик з червоними колесами все літо возив по колу три маленькі вагончики. З їх вікон виглядали хлопчики і дівчатка. Вони махали різноколірними прапорцями і весело сміялися. Поїзд зупинявся на невеликих станціях, одні пасажири виходили, інші входили, світлофор привітно світив їм зеленим вогником. Так продовжувалося все літо.

А в один з недільних днів дітей було особливо багато. І паровозик почув, як одному з хлопчиськ бабуся під час посадки сказала: "Ну, катайся сьогодні скільки захочеш, а завтра підемо в школу". "А що таке школа?"- голосно запитав паровозик, але йому ніхто не відповів. Тоді він вирішив поїхати в місто і поглянути, куди підуть діти, і покликав з собою свого нерозлучного друга - першого вагончика. Той охоче погодився.

Рано вранці наступного дня паровозик повз дідуся-світлофора, який ще дрімав, закривши свої різнокольорові очі, навшпиньки рушив в місто. Рейки скоро закінчилися, і вони з вагончиком загримали по бруківці. Повз них пролітали автомобілі, і паровозик заздрісно зітхнув: "Ех, і нам би такі м'які колеса!"

Але раптом за поворотом виникла трамвайна колія. "Ур-ра-а!" - закричав паровозик, і вони схопилися на неї. А оскільки колія була ширша за ту, по якій вони їздили на дитячій залізниці, вони стали на праві колеса і покотили по рейках як на самокаті - відштовхуючись лівими колесами.

Звичайно ж, їх відразу помітили діти, радісно замахали руками і закричали: "Привіт, паровозик! Прокатай!" "А ви йдете в школу?" - запитав паровозик. "У школу, в школу!" - прозвучало у відповідь. "Ну, тоді сідаєте!" На вулицях всі перехожі озиралися і посміхалися, а міліціонери розгублено розводили руками. До школи під'їхали з переповненим вагончиком. Всі, хто там були, дуже здивувалися, навіть директор вибіг в двір, аби подивитися на це диво...

Пройшов час. Тепер паровозик щодня привозить школярів на заняття. А оскільки дитяча залізниця восени і зимою не працює, до нього приєдналися ще два вагончики. Всім їм поставили гумові колеса, а паровозику особливі - червоні. І котиться по вулицях міста веселий поїзд, з віконець виглядають і сміються діти. Поїзд зупиняється на кожному перехресті, аби підібрати хлопчиків і дівчаток,що поспішають на урок.